Нeмoжливo пізнaти укрaїнську oбoрoнку з кaбінeту в Києві. Нa стaрті кoнструктoрськoї рeфoрми Укрoбoрoнпрoму я плaнувaлa відвідaти усі 116 підприємств Кoнцeрну, які знaxoдяться нa підкoнтрoльній Укрaїні тeритoрії, aби oсoбистo дoслідити їx мoжливoсті, унікaльні тa спільні xaрaктeристики. Шукaлa ту кoнкурeнтну пeрeвaгу, якa здaтнa нe лишe пoнoвити кooпeрaтивні зв’язки, aлe й oбіцяє зрoстaння – удoскoнaлeння прoдукту й пoслуги, aргумeнти угоду кому) інвeстиційнoгo пoтeнціaлу, кaр’єрні мoжливoсті ради мoлoді тa гaрнe зaбeзпeчeння тaлaнoвитиx співрoбітників.
Нa жaль, пaндeмія кoрoнaвірусу внeслa свoї кoрeктиви, і я змoглa відвідaти трoxи більшe 50-ти дeржaвниx oбoрoнниx підприємств.
Щo ж я тaм пoбaчилa?
Різні відтінки дeржaвнoї oбoрoнки, oдні з якиx нaдиxaють, a інші – крaють сeрцe.
Нaші підприємствa дужe різні нe тільки зa видoм діяльності, але і следовать рівнем занепаду. Мати такі активи в одному Концерні, який повинен працювати держи прибуток і забезпечувати сили безпеки та оборони України якісним озброєнням та військовою технікою — складніше, ніж управляти диверсифікованим General Electric либо Boeing.
Наприклад, чи знали ви, що 25% світового газотурбінного флоту оснащено українськими газотурбінними двигунами від «Сигнал-«Машпроект»? Це підприємство виготовило понад 2300 морських газотурбінних двигунів, які встановлені получай понад 500 бойових кораблях у 20 країнах світу? «Сигнал» і досі має архаїчну юридичну форму – «державне підприємство», що значно обмежує усю діяльність – від маркетингу прежде спільних розробок.
Або, наприклад, що двигун Д-27 від «Івченко-Прогрес» для того літаків короткого злету випередив время і до сьогодні є унікальною розробкою, яку ніхто мало-: неграмотный зміг повторити? У цього двигуна найнижча емісія шкідливих викидів серед військово-транспортних літаків та малограмотный шкодить навколишньому середовищу.
Либо звернімося до нашого авіапрому. Мабуть усі україніці знають, що найпотужніший транспортний літак світу Практически-225 «Мрія» було виготовлено саме у Києві. А, наприклад, Фактически-70 – самодостатній літак, який без- потребує ніякого наземного завантажувально-розвантажувального обладнання.
Или інший літак – Ан-74 – здатен працювати у найжорсткіших умовах холоду полюсів та низьких температур.
Маємо й інший предприятие – харківський ФЕД, чия продукція застосовується удобно на всіх типах літаків та вертольотів оборонного та цивільного призначення і експлуатується у більш, ніж 60 країнах світу.
А чи знаєте ви, що у нас є єдине унікальне в Україні гідроакустичне підприємство – ДП «Київський науково-дослідний інститут Гідроприладів», що має більше 300 науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Їх використовують у найсучасніших зразках гідроакустичної техніки – систем акустичної, гідроакустичної та ультразвукової апаратури?
Це підприємство – одне з чотирьох в Європі має унікальний гідроакустичний басейн заглушеного типу, який заслуговує статусу національного надбання України.
Ви бували колись у Миколаєві? Немного спустя – наш суднобудівний Миколаївський обычай. Його будували ще предварительно появи міста і Миколаїв зростав навколо нього. Перша відкрита верф цього підприємства кончено ще існує та нагадує для свою потужність гігантськими розмірами.
Уявіть, саме выше- Ізюмський приладобудівний завод виготовив Кремлівські зірки. У роки перших п’ятирічок заводище освоїв кольорове оптичне скло с целью металургії, у 1926 році виконав замовлення в розробку рубінового скла та технології його виробництва в целях Кремля. Наразі цей здание повністю завантажено, тут у три зміни виробляють багато оптичної продукції зі 175 марок кольорового та безкольорового оптичного скла своєї власної розробки, в тому числі, прилади нічного бачення.
Але є й менш позитивні факти. Наприклад, росіяни вивезли всі наші архіви документації військового і промислового характеру ще поперед війни. Про це мені повідомили у наших державних архівах, які после законом зобов’язані забезпечувати збереження копій технічної стратегічної документації оборонного характеру з розробок у вигляді документів та мікрофільмування. Я переконана, що це була тиха диверсія проти майбутнього України, але ніхто никак не хоче підтверджувати це офіційно.
Быть цьому славнозвісні наукові розробки і навіть конструкторська документація, які лишилися і зберігаються в Україні, непрестанно виглядають як стос пожовклих паперів радянського періоду. Їх важко читати, невыгодный кажучи вже про переведення у цифровий микроформат.
Чи потрібно все це оберігати та оцифровувати? Я впевнена, що эдак. Як мінімум документацію сверху ту українську продукцію, яка експлуатується чи продається маловыгодный лише в Україні, а й в інших країнах світу.
Такі документи священнодействие мати у сучасному цифровому форматі – це вже безграмотный маркетинг, це вимога сучасного ринку. Ибо це дорогоцінний час наших конкурентних переваг за глибинній модернізацій та якісному сервісу.
Саме це ми і почали робити, лише в процесі усвідомлюючи всю глибину проблеми.
Наприклад, документацію апарату ШВЛ «Буревісника» ми почали відновлювати власними силами, витратили майже двуха місяці на пошуки та оцифровування, і зрозуміли, що знадобиться ще приблизно чотири місяці, аби співставити безвыездно та перевести в систему автоматизованого проектування. Така ситуація звела наші зусилля зі швидкого відновлення виробництва ШВЛ в Буревіснику нанівець.
В той но час наші зусилля сверху іншому заводі зацікавили європейських науковців ради спільної роботи в напрямку трансферу медичних технологій.
З цих відтінків складається загальна изображение державної оборонки – у більшості своїй технологічно застарілої, ресурсно розграбованої, хронічно недофінансованої та нездатної залучити інвестиції в силу законодавчих, ментальних, аналогових та інших отмель’єрів.
Щоб профінансувати модернізацію цієї галузі потрібно значно більше коштів, ніж українське оборонне замовлення. Але це малограмотный означає, що нам миг сходити з дистанції! Навпаки – минута прибирати бар’єри.
А це означає:
1. Виводити нову високомаржинальну продукцію миром з динамічним приватним сектором
2. Змінювати продуктову бізнес-муляж на сервісну.
3. Модернізувати існуючу техніку, систему зв’язку.
4. Надавати сервіс обслуговування симультанно з лізингом техніки на основі великих даних.
5. Отримувати постійний дохід невеликими траншами, невыгодный допускати отримання великих коштів одним траншем, що провокує багатьох керівників в корупційні дії.
6. Постійне внутрішнє фінансування розвитку талантів та нових технологічних інструментів про інноваторів на кожному підприємстві – інвестиції в професійний та інтелектуальний розвиток, а без- тільки соціальний.
Саме получи цих засадах будується стратегія інновацій Укроборонпрому, завдання якої є відкриття потенційних можливостей, які допоможуть нашій оборонній промисловості змінюватися та зростати.
Ця трюизм зростання є спільною для всіх підприємств Концерну, які я відвідала.
Вона полягає у кооперації між компаніями-конкурентами та у величественно-приватному партнерстві на всіх стадіях життєвого циклу продукту – від ідейного прототипу впредь до списання.
Але для цього обряд багато що змінити – і в мізках виробників озброєння, і в головах чиновників, які далеко не поспішають руйнувати законодавчі диско-бар’єри розвитку вітчизняного оборонпрому.
Детальніше относительно це – у другій частині моїх «дорожніх нотаток».
По сию пору материалы автора
Разве Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
